Спізнюватись
Пам’ятаймо, що Бог чекає, щоб наповнити нас своєю любов’ю, дати своє прощення і обійняти, хоче сказати те, що нам потрібно почути для нашого ж блага. Бог підготував для нас особливе місце за своїм столом. Не змушуймо Його чекати.
Приходити невідповідно вдягнутим
Хоч таке твердження викликає сьогодні дискусію, але є певна культура одягу. Ми по-іншому одягаємось, коли йдемо до театру, на ринок, на роботу або на пляж. До храму ми йдемо на зустріч із своїм Творцем і Богом. Навряд чи варто йти на Літургію у пляжному одязі, правда ж?
Жувати гумку
Під час Служби Божої у храмі не можна споживати їжі, окрім води. І жувальних гумок не варто вживати теж.
Закладати ногу на ногу
Постава тіла під час молитви має промовляти про нашу покору, пошану і відданість.
Приймати Євхаристію без Сповіді в стані важкого гріха
У такій ситуації варто прийти до храму раніше і висповідатися перед початком Літургії. Також слід дотримуватися Євхаристійного посту (не їсти і не пити за годину до Причастя; сюди не входить вода).
Розмовляти
На Літургії ми розмовляємо з Богом. Інші розмови лише відволікають нас.
Не вимикати телефон
Не лише нас самих, але й усіх навколо відволіче сигнал телефонного дзвінка. Варто взяти за звичку завжди перед Службою вимикати телефон.
Йти з храму передчасно
Не варто втрачати завершального благословення, під час якого священник, в ім’я Отця і Сина, і Святого Духа посилає нас у світ, щоб ми були свідками Бога. Виходьмо із церкви з бажанням нести Його Царство любові у світ.
Підготувала Тетяна Трачук
Щодо спізнень – бувають спізнення з поважних причин. Бог нас розуміє. Ті, що співають і прислуговують, не мали би спізнюватися, а якщо не встигають, то просити когось вийти. А так – бувають поважні причини – транспорт, здоров’я, обов’язки стану.
Стефан Петрович, не погоджуюсь з Вами. Запізніться напр. на потяг, літак, автобус… і Ви не дістанетесь до місця призначення. Чому ж християни так часто і масово запізнюються на Літургію? А загальні рекомендації: прийти завчасно, щоб належно приготуватися до Святої Літургії, відповідно налаштувати себе.
Рекомендую прочитати ось це свідчення https://credo.pro/2016/05/158786
з різних причин люди запізнюються, бувають ці причини поважні та менш поважні. А якщо подивитися на цю притчу з історичної точки зору: з самого ранку приходили ці тзв. “поденщики” на ринок, щоб їх хтось найняв на роботу. Якщо в цьому випадку роботодавець – Господь і Бог, то ми знаємо, що Він зранку прийшов на площю, щоб всіх покликати до труду. Значить це робітники запізнилися (а не чекали цілий день щоб їх хтось найняв). Ось останні робітники капітально запізнюючись отрумують повну милість. Ця притча не вчить нас запізнуюватися, але вчить нас не обурюватися. (Нас – які ми довго трудимося чи завчасно відкликаємося на позов Христа).
правда, що не варто спізнуватися) але Бог на стільки милосердний що однаково віддячиться тим, хто прийшов перед Літургією, тим, хто прийшов вчасно, тим, хто запізнився на годину, і тим, хто підбіг аж під кінець (Матвія 20:1–16). Отці Церкви насправді тлумачили цю притчу про робітників та виноградник по різному: хтось підрозумівав, що вона про Христа, хтось, що вона про Церкву, а св. Йоан Золотоуст, що це про нашу поведінку та дотримання Божих заповідей. Всі але погоджються — розподіл нагород та милосердя серед всіх нас,виключно Божа справа, і небезпечно брати цю роль на себе (коли ми до прикладу “криво” заглядаємо на тих, хто запізнюється на Богослужіння)
В ті рідкі моменти,коли спізнювалась, не відчувала тієї радості від Служби Божої.
так, це Ваш суб’єктивний досвід та почуття :) я просто звертаю увагу на об’єктивність цього питання, та на те, що Бог нам показує, що небесний лад та устрій кардинально відрізняється від земного; та наших уяв